В чому відмінність емоційного контейнера від помийного відра

 

Пишу з власного досвіду, оскільки добре знаю, а як це - бути помийним відром...

Це виснажливо і є наслідком травми знехтування і непомітності. Тоді виробляється захист - бути всім потрібним/ою, зручним/ою, конфортним/ою. Надалі писатиму в жіночому роді, бо наразі мені так зручніше і комфортніше. Отож, вона слухає, витримує, емпатійно відреаговує, здається ідеальна співрозмовниця. Та ні, в цей момент єдиною її потребою є - бути потрібною для цієї людини. Тобто зручність і потрібність є критерієм стосунку. Немає жодних меж і обмежень, що призводить до руйнування.

Що ж таке контейнер? Це здатність витримувати емоції іншої людини - чи то дитини, чи то партнера. Але й дуже добре усвідомлювати межі свого контейнера. Якщо він переповнений - вміння сказати стоп, перезавантажитися, відпочити, переключитися.

Бути хорошим контейнером для інших - це скарб. Завдяки цим процесам, ми збагачуємося й самі, ми наповнюємося і набуваємо цінності. Які основні потреби задовольняються, - підтримувати контакт з іншими, зв'язки, бути частинкою чогось більшого, бути хорошою опорою, заявляти про свої межі.