Психологічна практика "Мама вдома"

 

Так, це психологічна практика, не вправа, не методика, а практика, яку можна використовувати, тобто практикувати, коли потрібен внутрішній ресурс-опора на себе.

Отже, не знаю, як у вас, а в мене найбільш ресурсні відчуття, спогади з дитинства, коли я прокидалася вранці від приємних запахів, що долинали з кухні, де мама готувала щось смачненьке. Це, скоріш за все, був вихідний день, коли не потрібно було кудись поспішати, бігти, напружуватися. Це був ранок тотального спокою, тиші, задоволення, щастя бути поруч з рідними, турботи і любові. Тепер я добре розумію суть вторинної вигоди від хвороби, бо коли хворіла в дитинстві, то світ знову починав аналогічно крутитися навколо мене і поруч з якимось грипом завжди було тепло турботи і дозвіл на розслаблення. 

В чому суть практики. Коли ми дорослішаємо, важливо мати всередині себе ту спокійну, розслаблену і водночас дорослу частинку, яка в будь-який напружений момент скаже: "Все добре, не потрібно нікуди поспішати, я з тобою, ми впораємся, це тимчасово. Я люблю тебе і підтримаю". Практика самотурботи - це та хороша корисна звичка, яка вмикається автоматично. Але для цього потрібен час і практикування, щоб вона стала звичкою. 

Тоді ви навчитеся витримувати емоційні бурі, неочікувані стресові ситуації, виклики долі та кризи. Оскільки режим "Мама вдома" буде внутрішньою підтримкою, хорошою опорою.

Бережіть своє ментальне здоров'я друзі, його не замінити нічим!